🇺🇦 Ukrainian · A1–B1 · Chapter 40 of 40
Розділ 40. Додому
Kotyhoroshko — tap any word for its meaning and transliteration, or tap a sentence to see it in English.
Розділ 40. Додому
Котигорошко їде додому зі своєю дружиною. Стара борозна веде їх додому. Тепер борозна зелена, як молода трава.
Вони їдуть повз поле. Поле велике й спокійне. Вони їдуть повз ліс. Ліс уже не темний і не страшний.
Це просто ліс. Ліс більше не чекає.
Нарешті вони бачать хату. Хата біла й мала, як завжди. Біля хати тече синя річка. Річка й досі синя, як небо.
Батько й мати виходять з хати. Вони вже старі, але щасливі. Мати плаче від радості, як тоді. Батько обіймає сина міцно.
Оленка виходить і співає. Вона співає, як пташка, так само, як колись. Тепер Оленка вже доросла жінка.
Шість братів стоять перед ним. Вони низько вклоняються. Вони кажуть: «Пробач нам, брате». Котигорошко всміхається і каже: «Все вже добре. Ви мої брати».
Усі йдуть у хату разом. Увечері вся сімʼя сидить за столом. Дружина Котигорошка усміхається до Оленки.
Наступного ранку Котигорошко виходить у сад. Він садить горошину в землю. Це та сама горошина, з якої він виріс. Був собі хлопчик, що виріс із горошини. Тепер він сильний чоловік.
Він дивиться на молоду борозну, зелену й живу. Далі, за полем, стоїть ліс. Ліс тихий і спокійний.
Хата стоїть, біла й мала. Річка синя, як небо. Ліс стоїть, темний і тихий. Ліс більше не чекає. Усі вдома. Нікого нема в дорозі. Горошина росте в саду. Все тихо, і все добре.